Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/9605
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorНехай, Валентин Анатолійович-
dc.contributor.authorКульбако, Анастасія-
dc.date.accessioned2023-12-08T08:37:37Z-
dc.date.available2023-12-08T08:37:37Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationНехай В., Кульбако А. Проєктний підхід у збереженні культурної спадщини України. Галицький економічний вісник. 2023. Том 84. № 5. С. 114-122.en_US
dc.identifier.urierpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/9605-
dc.description.abstractЗбереження культурної спадщини відіграє важливу роль у відновленні та збереженні культурної самобутності й ідентичності народу. Проте під час військових конфліктів збереження культурної спадщини стає вкрай складним завданням через загрозу її знищення або розграбування. Незважаючи на це, варто пам’ятати, що збереження культурної спадщини є невід’ємною складовою відновлення миру, забезпечення сталого розвитку та підтримання національної ідентичності. Оскільки проблема культурної спадщини має міждисциплінарний характер, систему та механізми захисту культурної спадщини досліджували у своїх працях багато науковців і діячів з різних точок зору, включаючи антропологію, археологію, історію, мистецтвознавство, соціологію, філософію та інші науки. Метою статті є дослідження української практики збереження культурної спадщини під час військової агресії та обґрунтування теоретико-прикладних основ використання проєктного методу для збереження культурної спадщини України. Однією з основних причин знищення культурної спадщини є недостатнє фінансування та брак державної уваги до цієї проблеми. Це призводить до того, що деякі з пам’яток історії зазнають пошкоджень і зношення, або навіть знищуються. У випадку збройного конфлікту Р. Тейґелер пропонує розділити цикл катастрофи на три фази – до (передконфлікт), під час (периконфлікт) і після конфлікту (постконфлікт). Для кожної фази притаманні свої інструменти зі збереження культурної спадщини, але всі вони мають спільні етапи: готовність, запобігання, реагування, відновлення, відбудова та пом’якшення наслідків. Перелічені етапи накладаються на проєктну діяльність, яка своєю чергою, полягає в аналізі проблеми (комплексна діагностика проблеми, виявлення причинно наслідкових зав’язків), ідентифікація проблеми (структурована, слабоструктурована, неструктурована), вибір методів розв’язання проблеми та формування множини альтернативних рішень, вибір критеріїв для прийняття оптимального рішення (включаючи економічний та/або й соціальний ефекти); розрахунок бюджету витрат та джерел фінансування проєкту, розроблення організаційних структур реалізації проєкту. Використання проєктного методу має значний потенціал для подальшого розвитку та використання в процесах збереження культурної спадщини України, зокрема в удосконаленні процесів і методів, що використовуються в управлінні збереження культурної спадщини. Слід приділити увагу застосуванню проєктного методу під час військової агресії для ефективної протидії загрозам.en_US
dc.publisherГалицький економічний вісникen_US
dc.subjectкультурна спадщинаen_US
dc.subjectоб’єкт культурної спадщиниen_US
dc.subjectзбереження культурної спадщиниen_US
dc.subjectпроєктний методen_US
dc.titleПроєктний підхід у збереженні культурної спадщини Україниen_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Проєктний підхід у збереженні культурної спадщини України.pdf790.14 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.