Ставлення батьків до дитини з особливими потребами: соціально-психологічний аспект

Abstract

Вочевидь, що кожна сім’я має свою специфіку, тим самим виразно реалізуючи й різну роль у формуванні особистості дитини, найпаче коли йдеться про особливу ситуацію. Так, цілком реальним є звершення фасилітативної підтримки на основі транслювання членами родини гуманізму, толерантності й полісуб’єктності (але, на жаль, це відбувається далеко не завжди). Стимулююче, сприяюче (а отже з фасилітативним потенціалом) ставлення батьків цілком можливе та увиразнюється в здатності будувати оптимальні стосунки задля створення умов для розвитку й самореалізації кожного, насамперед дитини з особливими потребами, спонукаючи її до духовного й особистісного становлення, виявлення внутрішніх потенцій.