Роль адсорбованих зарядів у переорієнтації нематика біля пори діелектрика

Abstract

Добре відомо [1], що в плоских комірках перехід від омічного протікання струму до інжекційного супроводжується зміною розподілу електричного поля, як функції товщини комірки. Аналогічний процес відбувається в структурах точковий електрод-діелектрик-плоский електрод. У цьому випадку функція розподілу електричного поля від товщини діелектрика змінюється від залежності х-2 при омічному протіканні струму до залежності х-1/2 при інжекції. Але в будь-якому випадку максимум електричного поля, за умови скінчен-них розмірів точкового електрода, віддалений від точкового електрода на відстань порядку розмірів електрода [1]. Досліджувані нами комірки мали аналогічну структуру: точковий контакт (пора в діелектрику)-шар рідкого кристалу ідіелектрик)-прозорий плоский електрод. Якщо розглядати рідкий кристал як діелектрик і взяти до уваги скінченну величину його електропровідності, то максимум напруженості електричного поля буде розташований ще ближче до точкового контакту, ніж у випадку твердого діелектрика. З іншого боку, електрооптичні дослідження показують, що розміри здеформованих ділянок нематика на порядок перевищують розміри точкового електрода і складають 150-200 мкм [2]. У даній роботі наведені результати експериментальних досліджень, на основі яких запропоновано модель переорієнтації нематика біля пори діелектрика.