Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/9067
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Слюта, Аліна Миколаївна | - |
dc.contributor.author | Недвига, М. В. | - |
dc.date.accessioned | 2023-05-22T07:25:48Z | - |
dc.date.available | 2023-05-22T07:25:48Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.citation | Слюта А. М., Недвига М. В. Оцінка мережі природно-заповідного фонду басейну річки Смолянка. Збереження біологічного, ландшафтного різноманіття та історико-культурної спадщини в контексті збалансованого розвитку. Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції (до 15 річчя створення Мезинського національного природного парку) 22-24 квітня 2021 р., Чернігів : Десна Поліграф, 2021. С. 127-132. | en_US |
dc.identifier.uri | erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/9067 | - |
dc.description.abstract | Сучасні процеси урбанізації набувають значних розмірів і спричиняють кардинальні зміни природних систем, серед яких досить стійкими виступають лісові. Стійкість, функціональність та цінність лісових екосистем визначається їхнім видовим складом, раритетною компонентою, ценорізноманіттям та участю у формуванні ландшафтів території. Найбільшою меліоративною системою на Чернігівщині є Смолянка. Встановлено, що созологічна цінність територій визначається наявністю осоково-гіпнових та осокових боліт з домінуванням Carex omskiana, C. vesicaria, C. Pseudocyperus. Лісова рослинність басейну р. Смолянки представлена переважно ценозами формацій Pineta sylvestris, Querceta roboris та в меншій мірі формацій Carpineta betuli, Fraxineta exelsioris, Betuleta pendulae, Populeta albae, Populeta tremulae. Досліджено, що у складі болотної рослинності переважають евтрофні болота, представлені преважно трав’яними угрупованнями. Сучасна мережа лісових природно-заповідних територій Чернігівського Полісся значно забезпечує стійкість у межах басейну р. Смолянка (переважно в Чернігівському районі), потребує часткового розширення наявної мережі об’єктів природно-заповідного фонду в Куликівському та Носівському районах, за рахунок лісових територій заплави, що мають важливе водоохоронне, гідроакумулювальне та середовищестабілізуюче значення для регіону і сприятиме більш ефективному збереженню біорізноманіття. Водночас розширення заповідного режиму сучасних територій підвищить рівень екологічного контролю, сприятиме упередженню несанкціонованого природокористування та матиме наслідки без втрат щодо соціально-економічного розвитку регіону. Одержані результати є сучасним системним та комплексним узагальненням щодо фіторізноманіття, ресурсних і ландшафтних особливостей лісових, гідрологічних та болотних природно-заповідних територій регіону досліджень і дають змогу констатувати потребу створення заповідних територій категорій цього рангу. | en_US |
dc.publisher | Збереження біологічного, ландшафтного різноманіття та історико-культурної спадщини в контексті збалансованого розвитку. Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції | en_US |
dc.subject | меліоративна система Чернігівщині | en_US |
dc.subject | р. Смолянка | en_US |
dc.subject | рослинність басейну р. Смолянки | en_US |
dc.subject | збереження біорізноманіття | en_US |
dc.title | Оцінка мережі природно-заповідного фонду басейну річки Смолянка | en_US |
dc.type | Article | en_US |
Розташовується у зібраннях: | Авторські публікації дослідників |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Оцінка мережі природно-заповідного фонду басейну річки Смолянка.pdf | 2.02 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.