Статистичне оцінювання засобів розміщування готельного господарства в Україні

Abstract

В умовах сталого зростання туристичних потоків у всьому світі, туризм перетворився на джерело суттєвих надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також створення робочих місць за рахунок суттєвого мультиплікаційного впливу на суміжні сфери. Засоби розміщування займають особливе місце у сфері туризму, оскільки від них залежить не лише кількість туристів, але й економічна складова регіонів України. Статистичні матеріали Державної служби статистики України передбачають аналітичну оцінку лише колективних засобів розміщування – засоби розміщування, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні, із загальною кількістю місць 10 або більше. До колективних засобів розміщування належать готелі та аналогічні засоби розміщування (готелі, мотелі), засоби розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (хостели, будинки відпочинку, пансіонати відпочинку, бази відпочинку, туристські бази, гірські притулки), кемпінги та стоянки для житлових автофургонів і причепів та інші засоби розміщування (гуртожитки для приїжджих, інші місця для тимчасового розміщування) [1].