Можливості вивчення теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»як засіб проєктування індивідуальної освітньої траєкторії студента під час педагогічної практики

Abstract

Метою дослідження є з’ясування особливостей методичних підходів вивчення періодичного закону в шкільному курсі хімії та вибудовування ІОТ студента для її реалізації під час педагогічної практики. Визначено основні завдання: проаналізувати навчальні програми з хімії з погляду використання відповідного науково-методичного підходу вивчення періодичного закону, періодичної системи та будови атома; обґрунтувати послідовність навчального матеріалу теми за логічного наукового-методичного підходу; запропонувати варіанти проєктування та реалізації ІОТ під час педагогічної практики. У ході роботи застосовувалися методи аналізу, синтезу, узагальнення, аналогії, а також гіпотетико-дедуктивний метод. Показано, що у методиці навчання хімії визнаними є три науково-методичні підходи вивчення періодичного закону, періодичної системи хімічних елементів та будови атома: історичний, логічний, історико-логічний. Виявлено, що у сучасній навчальній програмі з хімії проєктується вивчення навчального матеріалу з теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» без урахування зазначених науково-методичних підходів. У ході структурування навчального матеріалу теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів» нами встановлено послідовність змісту згідно з логічним науково-методичним підходом. Проєктування ІОТ студента на період педагогічної практики передбачає урахування низки суб’єктивних та об’єктивних факторів, що зумовлюють вибір науково-методичного підходу вивчення теми «Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів». Вирішальними серед них є рівень пізнавальних можливостей студента та учнів, рівень розвитку професійно-педагогічної мотивації студента. Визначені етапи реалізації ІОТ студента (прогностичний, діагностувальний, проєктувальний, мобілізаційний, процесуально-діяльнісний, оцінювально-рефлексивний, коригувальний) розглядаються у контексті можливостей вивчення конкретної теми. У перспективі планується реалізація під час педагогічної практики спроєктованих індивідуально-освітніх траєкторій студентів з подальшою перевіркою їх ефективності.