Прогностичність – ознака та властивість об’єкта й предмета педагогіки як науки

Abstract

Мета статті – науковий аналіз та узагальнення концептуальних положень питання проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності в контексті вимог теорії систем та прогностичної функції педагогічної науки. Методологія. В основу дослідження покладено методологічні положення, що містяться в наукових працях видатних педагогів, істориків, громадських діячів про предмет педагогіки як історичної категорії, розмежування поняття об’єкта і предмета педагогіки як науки, основні й наскрізні функції загальної педагогіки, про стандарти соціально організованого педагогічного процесу, відтак ураховано принципи історизму, об'єктивності, усебічного розвитку, взаємозалежності та наступності соціально-педагогічних явищ; теорія розвитку особистості, де провідна роль відведена ідеям гуманізму, збагаченню загальнолюдськими цінностями, спрямованими на гармонізацію різних сторін особистості та її творчий саморозвиток. Підґрунтям дослідження стали загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація тощо), використані для узагальнення та систематизації теоретичних питань проєктування наукового апарату науково-освітнього пошуку нового знання у дослідницькій та педагогічній діяльності, а також історичні (порівняльно-історичний, історико-типологічний, історико-структурний, ретроспективний), метод класифікації й узагальнення джерел, що уможливили здійснити спостереження за виникненням, становленням і розвитком педагогіки як науки в конкретних історичних умовах.