Влада і народ: архетипи и кенотипи потестарних відносин

Abstract

В статті робиться спроба розширити список архетипів, сформульованих К.Г. Юнгом, за рахунок тих, що визначають колективне підсвідоме людей в площині потестарних відносин, зокрема взаємовідносин рівня «влада – народ». З одного боку, здійснюється експлікація універсальних першообразів людської свідомості – архетипів «влади найкращих», «слуги народу», а з іншого – досліджуються етнічні специфікації втілень цих архетипів у сучасних потестарних практиках. Стверджується положення про імпліцитність вектору легітимації влади по відношенню до архетипу «влади найкращих». Аналізується перетворення архетипу «влади найкращих» на кенотип «влади не найгірших». Автори статті стверджують, що настанова політичної свідомості на кшталт «аби не найгірші» в якості кенотипу є одним із проявів цинічного розуму (П. Слотердайк). Проведено феноменологічний аналіз потестарної свідомості пересічної людини як абстрактного мислення, що не враховує необхідності складних опосередкувань у досягненні певної політичної мети.