Trends in the Development of Education and Upbringing of Orphan Children in Children’s Houses of The Chinese People’s Republic

Abstract

The article analyzes the trends in the development of education and upbringing of orphans in orphanages in modern China. Leading researchers have identified orphanages as the main form of social care for orphans and their education and upbringing in China. Most orphanages in cities have several departments: an orphanage (for children from 0.3 to 3 years old), an orphanage (children from 3 to 14 years old), a department for the disabled and a nursing home. China's education system consists of compulsory preschool education, primary education, incomplete and complete secondary school, higher education, and higher education. All levels of the education system for orphans are free in China. Orphans also have the right to receive the level of education they need for their age. China’s 9-Year Compulsory Education Act was passed in 2004. The organization of educational and upbringing processes in educational institutions for orphans is in accordance with the norms and programs developed by the relevant Ministry and departments for secondary schools. The article proves that the main focus in the country is on education, not training, as the priority is still to master the vast majority of the population in working professions. У статті проаналізовано тенденції розвитку освіти і виховання дітей-сиріт в дитячих будинках сучасного Китаю. Провідними дослідниками визначено, що дитячі будинки є основною формою закладів соціального піклування про дітей-сиріт та їхньої освіти й виховання у Китаї. Більшість дитячих будинків у містах мають у своєму складі кілька відділень: будинок дитини (для дітей від 0,3 до 3 років), дитячий будинок (діти від 3 до 14 років), відділення для інвалідів і будинок престарілих. Освітня система Китаю складається з обов’язкової дошкільної освіти, початкової освіти, неповної й повної середньої школи, вищої школи, вищої освіти. Всі рівні освітньої системи для дітей-сиріт безоплатні в Китаї. Також діти-сироти мають право отримати той рівень освіти, який для них потрібний за віком. В 2004 році прийнято «Закон про обов’язкову 9-річну освіту» в Китаї. Організація освітнього і виховного процесів у освітніх закладах для дітей-сиріт йде відповідно до норм і за програмами, розробленими відповідними Міністерством та відомствами для загальноосвітніх шкіл. У статті доведено, що основна увага в країні приділяється саме вихованню, а не навчанню, оскільки пріоритетом все ще залишається оволодіння переважною кількістю населення робітничими професіями.