Теоретичне дослідження поняття «self skills» учителя

Abstract

У статті проаналізовані поняття «hard skills» (тверді навички), «soft skills» (м’які навички) та self skills особистості. Зазначено, що селф-скіллз становлять внутрішнє ядро всіх компетенцій, на яке надбудовуються усі інші. Self skills – це уміння займатися самобудуванням у собі людини та професіонала, це компетенції свого потенціалу та розвитку, творчого будівництва власного життя. Головними self skills для вчителя є: здатність до саморефлексії і самодослідження; уміння визначати цілі і планувати свою роботу; уміння розставляти пріоритети; уміння керувати своїми емоціями і бажаннями; відкритість новому, адаптивність, здатність до постійних змін; здатність надихати своїх учнів на навчання. Метою статті є теоретичне дослідження змісту поняття «self skills», селфкомпетентність у контексті професійної діяльності вчителя. Методологія дослідження: визначення понятійно-категоріального апарату дослідження; аналіз і систематизація наукових публікацій і педагогічного досвіду з теми дослідження, інтерпретація та узагальнення результатів. Наукова новизна полягає в уточненні сутності поняття «self skills» і визначенні значущості даних навичок для розвитку фахівця в педагогічній сфері. Висновки. Підготовка молодого покоління вимагає від учителів поєднання навичок, які традиційно вважалися рисами хорошого педагога, з новими, необхідними для того, щоб сприяти покращенню життя учнів у ХХІ столітті. Теоретичний аналіз науково-педагогічних джерел дозволив зробити висновок про актуальність визначеної проблеми формування self skills майбутніх педагогів, недостатність її розв’язання та необхідність подальшої розробки. У ході дослідження встановлено, що важливими показниками здатності і готовності особистості до дії і змін є наявність навичок самоудосконалення, самоорганізації, самоуправління, адаптації.