Водно-болотні природоохоронні території Чернігівського Полісся як важливі компоненти в умовах зміни клімату (на прикладі Замглайського лісо-болотного комплексу)

Abstract

В Україні вкрито водно-болотними угіддями близько 5,3% території, які представлені екосистемами з широким спектром функцій (екологічною, гідрологічною, екосистемою, регулятивною, ландшафтно-біотопічною, ресурсною, рекреаційною, науково-освітньою та ін.). Екологічне значення їх полягає в акумулятивній і продуктивній здатності (продукування біомаси, кисню, як природні резервуари та фільтри очищення води). Важливі є їх сполучна функція між суходільними й водними типами екосистемами, зокрема для 2/3 усіх видів флори й фауни виступають середовищем існування. Вони відіграють важливе значення для кліматичних умов території Чернігівського Полісся, зокрема значну роль у зменшенні впливу природно-кліматичних явищ, діють як природні водосховища, акумулюючи й зберігаючи дощові й талі води, запобігають повеням. На території Чернігівської області Постановою Ради Міністрів УРСР № 143 від 26 березня 1979 р. було визначено 156 болотних комплексів (площею 45 тис. га), які потребують збереження і охорони. В області створена мережа гідрологічних заказників (264) та пам'яток природи (31) з метою збереження унікальних та типових водно-болотних масивів, які входить до складу природно-заповідного фонду (площа понад 59 тис. га, близько 22 % від загальної площі).