Освіта як підвалина державотворення (за матеріалами іспанської преси 1898–1899 років)

Abstract

Вивчення основного контенту іспанської преси 1898–1899 рр., зокрема мадридських і барселонських періодичних видань «Ліберал», «Світ», «Епоха», «Країна», «Кореспонденція Іспанії», «Іспанська пошта», «Новини», «Династія», «Новий журнал», «Сучасний журнал» і деяких інших, дозволило з’ясувати, яке значення надавалося іспанськими інтелектуалами освітньому фактору у процесі розбудови «нової Іспанії» наприкінці ХІХ ст., про що і йдеться у нашій статті. Подолання «загальнонаціональної катастрофи» 1898 р., вихід із системної кризи, розв’язання «іспанської проблеми» уявлялися іспанським мислителям, публіцистам, політикам, педагогам можливими за умови консолідації усього суспільства навколо ідеї «регенераціонізму» Батьківщини. У дискусії про засоби оновлення Іспанії саме освітньому фактору відводилося перше місце, адже рівень неграмотності населення у країні наприкінці ХІХ ст. був найвищим у Європі. У статті цитовано окремі висловлювання іспанських інтелектуалів (М. де Унамуно, Ф. Наварро, Е. Вінсенті, Ф. Льяноса, Х. Боске та ін.) стосовно сутності та засобів оновлення країни. Показано, що у численних публікаціях іспанських інтелектуалів проголошувалася ідея зведення будівлі нової держави, яке мало здійснюватися завдяки розвиненню освіти, культури, науки, духовності. Із матеріалів іспанської преси 1898–1899 рр. виходило, що народна самосвідомість була на низькому культурному рівні, що за відсутності або недостатнього розвинення освітніх установ народ не набуває колективної сили, спроможної обирати й контролювати владу. Усвідомлення іспанськими інтелектуалами того, що рушієм історії є саме народ, уможливило їхній потужний сподвижницький рух наприкінці ХІХ ст. під гаслом «просвітницького регенераціонізму», яке передбачало покращення умов розвитку народної освіти, університетської науки, духовної культури і цивілізаційне піднесення Іспанії на рівень передових європейських країн. Новий державотворчий процес мав розпочатися з організації масового народного просвітництва, упровадження та підримання обов’язкової державної освіти.