Легалізація активів у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування в Україні як спроба поєднання публічних і приватних інтересів

Abstract

На основі аналізу положень податкового законодавства України про легалізацію активів у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування визначити можливі суперечливі питання до них, надати пропозиції щодо мінімізації негативних наслідків для суспільства та осіб, які не скористаються цими положеннями. Методи дослідження. Під час підготовки наукової статті було застосовано комплекс загально-філософських, спеціально-правових та новітніх методів наукового дослідження. Серед інших частіше застосовувалися історично-правовий, аналітико-синтетичний, порівняльно-правовий, метод сходження від абстрактного до конкретного та інші методи, що дозволили вийти на отримані результати дослідження. Результати. Законом України від 15 червня 2021 р. було надано рік — з 1 вересня 2021 по 1 вересня 2022 р. на одноразове (спеціальне) добровільне декларування людиною активів, набутих за рахунок доходів, що не були належним чином оподатковані. Новизна законодавства і врегульованих ним відносин призвела до постановки питань: 1) «Чи зможе людина подовжити строк декларування ?»; 2) «Чи треба декларувати нерухоме майно, яке знаходиться в АРК або ОРДЛО ?»; 3) «Чи логічно застосовані різні ставки податку для активів на рахунках у банках України / на території України (5 %) та в іноземних банках / на території інших держав (9%) ?»; 4) «Чому у п. 10 підрозд. 9-4 розд. ХХ Податкового кодексу України обрано саме такі числові межі для житлової (120 та 240 кв. метрів) та нежитлової (60 кв. метрів) нерухомості ?»; «Чому відсутня вартісна характеристика стосовно нерухомого житлового майна ?»; «Чому відсутні посилання на розмір та статус населеного пункту ?»; «Чому визначено саме таким розмір земельної ділянки ?»; «Що робити, якщо людина має перевозити транспортним засобом, що вміщує 10 або більше осіб, велику родину ?»; «Чи справедливо, що власник одного автомобіля вартістю 300 тис. грн вважається таким, що податок сплатив, а власник двох автомобілів вартістю 20 тис. грн за обидва вважається таким, що податок не сплатив ?»; 5) «Як проводитиметься підрахунок доходів і витрат людини ?»; «Якими будуть санкції до осіб, доходи яких не відповідають кількості і вартості наявних у них активів ?» та ін. Висновки. Запропоновано для декларації закордонних активів застосувати ставку податку на рівні, нижчому, ніж стосовно активів, що знаходяться в Україні, а можливо ще і механізм податкової та кримінальної амністії за умови повернення грошових коштів та цінностей в Україну. Рекомендовано топ-посадовцям не давати приводу до появи питань стосовно їхнього коштовного майна в Україні та за кордоном і не впливати на самостійну роботу правоохоронних і судових органів. Для запобігання соціальній напрузі запропоновано: скоригувати кількість житлової нерухомості за статусом міста, селища, села або визначити кількість житлової і нежитлової нерухомості, а також землі у грошовому виразі без привʼязки до географічних та інших факторів. Найпростішим варіантом зменшення соціальної напруги буде підняття у підп. 1 і 2 п. 10 підрозд. 9-4 розд. ХХ Податкового кодексу України визначених кількісних показників хоча б удвічі і збільшення у підп. 3 п. 10 підрозд. 9-4 розд. ХХ Податкового кодексу України кількості транспортних засобів з одного до двох або встановлення грошового показника вартості автомобіля (автомобілів). Рекомендовано особам, стосовно яких після 1 вересня 2022 р. проводитиметься перевірка представниками фіскальних органів, апелювати до останніх із вимогою враховувати власні витрати та витрати членів родини за прожитковим мінімумом.