Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/7627
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЗайченко, Наталія Іванівна-
dc.date.accessioned2022-01-14T08:51:30Z-
dc.date.available2022-01-14T08:51:30Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationЗайченко Н. І. Виміри моральності людини в іспанській педагогічній думці на межі ХІХ – ХХ ст. Інноваційна педагогіка. 2021. № 31. Т. 1. С. 13–17.en_US
dc.identifier.urierpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/7627-
dc.description.abstractУ статті здійснюється аналіз проблеми моральності людини в іспанській педагогічній думці на межі ХІХ – ХХ ст. Показано, що іспанські педагоги феномен моральності людини досліджували у трьох вимірах – аксіологічному, гносеологічному, праксеологічному. В аксіологічному вимірі моральність людини інтерпретувалася як необхідна умова досягнення «тимчасового» (земного) і «вічного» (небесного) щастя. У гносеологічному вимірі моральність людини – індикатор розвиненої у неї моральної свідомості – здібності розрізняти добро і лихо, доброчесність і порок, святість і гріховність. У праксеологічному вимірі моральність людини – вільне вчинення добрих справ, що включає свідоме виконання людиною моральних обов’язків перед Богом, перед іншими людьми, перед собою.en_US
dc.publisherІнноваційна педагогікаen_US
dc.subjectіспанська педагогічна думкаen_US
dc.subjectіспанські педагогиen_US
dc.subjectморальність людиниen_US
dc.subjectаксіологічний вимірen_US
dc.subjectдоброчесністьen_US
dc.subjectморальне вихованняen_US
dc.titleВиміри моральності людини в іспанській педагогічній думці на межі ХІХ – ХХ ст.en_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.