Соціально-демографічні чинники антисоціальної креативності особистості

Abstract

У статті аналізуються феномени антисоціальної та негативної креативності. Ці явища передбачають завдання навмисної (антисоціальна форма) або ненавмисної (негативна форма) шкоди оточенню оригінальними (творчими) способами. Описуються результати двох емпіричних досліджень, проведених у 2019-2020 рр. Перше дослідження було спрямоване на вивчення особливостей антисоціальної креативності (АК) у студентів різного профілю навчання (n=111 осіб). У другому дослідженні визначалися показники АК у представників восьми професійних груп (бортпровідники, медсестри та лікарі, офіціанти, оператори кол-центрів, вчителі, вихователі дитячих садків, військовослужбовці та IT-фахівці; n=320 осіб). В обох дослідженнях використовувалася шкала MCBS (The Malevolent Creativity Behavior Scale) М. Ранко в адаптації Н. Мешкової та С. Єніколопова. Прояви АК визначалися за чотирма показниками (шкалами): «Завдання шкоди», «Брехня», «Злі жарти», та сумарний (інтегральний) показник. За результатами першого дослідження з’ясувалося, що на особливостях АК студентів позначається фахова спрямованість, тоді як чинник статі є несуттєвим. Дані другого дослідження засвідчили існування відмінностей у проявах АК серед різних професійних груп досліджуваних. Зокрема, максимальні значення усіх показників АК були зафіксовані у бортпровідників. Також за рядом шкал («Брехня», «Злі жарти») високі показники було отримано серед медичних працівників. Натомість найнижчі значення АК зазначено у групах учителів та військовослужбовців. Показано, що статистично вірогідні відмінності між професійними групами отримано за всіма показниками АК, крім шкали «Брехня». Також з’ясовано, що відмінності у показниках АК не пов’язані зі статтю опитаних. Загалом зроблено висновок, що чинниками АК є напрям навчання, професія та вік, тоді як стать є другорядним чинником.