Чернігівська духовна семінарія як осередок культури північного лівобережжя України

Abstract

В статті проаналізовано організацію роботи та зміст освіти в Чернігівській духовній семінарії першої половини ХІХ століття. Аналіз зазначених процесів досліджено на тлі реформ, які відбувалися в освітній галузі Російської імперії. Зазначено, що до 30-х рр. XIX ст. викладання в семінарії богослов'я, філософії та деяких інших предметів велося на латині. Починаючи із 1840 року, латинська мова стала звичайною дисципліною, а викладачі перейшли на російську. Зміни сприяли поліпшенню підготовки студентів, але водночас позначилися на рівні їхнього володіння латиною. Програма навчання в семінарії залишалася досить великою та різноманітною.