Можливість використання методу коротких інтервалів для гліколітичного тренування юних спортсменок, що спеціалізуються з маунтенбайку

Abstract

Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню необхідності підвищення анаеробного порога у молодих спортсменів для збільшення їхньої витривалості в циклічних видах спорту. У дослідженні брали участь велосипедистки віком 12-14 років зі стажем тренувань 2-3 роки. До експерименту були проведені контрольні заїзди в тиху погоду на майже горизонтальній ділянці асфальтованої дороги довжиною 1,5 км з метою розрахувати сили велосипедисток таким чином, щоб подальший заїзд виконувався з більшою інтенсивністю. Кожною учасницею виконувалося по три заїзди через 6-7 хв. відпочинку. Правильно виконати поставлене завдання змогла тільки одна учасниця, яка мала високу спортивну кваліфікацію. Педагогічний експеримент проводили протягом двох місяців до початку змагального сезону з використанням інтервального методу навантажень на неповному відновленні з тривалістю інтервалів в 1-3 хв. Тренування тривалістю 90-120 хв. проводилося на крос-кантрійній трасі в режимі, близькому до лактатного порогу, і складалося з серії трьох інтервалів. За одне тренування виконувалося від двох до шести серій, в залежності від рівня підготовленості спортсменок. Порівняння результатів контрольного і експериментального заїздів показало, що середній приріст індивідуальних показників ЧСС становив 4,5%, а зменшення часу проходження заїздів - 6,1%, тобто робота спортсменок в зоні субмаксимальної потужності дозволила їм поліпшити індивідуальний змагальний результат в змодельованих умовах.