Слово про Закон і благодать митрополита Іларіона Київського

Abstract

Стиль «плетіння словес» традиційно співвідносять з періодом «другого південнослов’янського впливу». Вчені по-різному характеризують це стилістичне явище, вказують на різні його ознаки, називають «орнаментальним стилем», «емоційно-експресивним», «панегіричною медитацією», пов’язують з античними панегіриками, то з явищем ісихазму і зазвичай атрибутують його як рису пізньосередньовічного літератури. Але всі його ознаки можна знайти в деяких творах києворуського та інших періодів, що свідчить про необхідність уточнити час виникнення прикрашеного стилю. Це обумовлює актуальність роботи. Зокрема, у Слові про Закон і Благодать митрополита Іларіона Київського зустрічаються такі риси прикрашеного стилю, як художні повтори, синтаксичний паралелізм, ампліфікація, запозичення з богослужбових текстів, використання антитези, анафори й епіфори, молитовні інтонації, акафістні конструкції. Аналіз твору митрополита Іларіона з погляду його приналежності до стилю «плетіння словес» обумовлює новизну роботи. Слово о Законі і Благодаті є твором стилю «плетіння словес». Митрополит Іларіон особливо часто використовує прийом ампліфікації, поєднаної з анафорою, епіфорою та антитезою, що уподібнює його текст богослужбовим творам на рівні синтаксису, метафорики та образності.