Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/6815
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКоролев, О. О.-
dc.contributor.authorБондар, Олена Сергіївна-
dc.contributor.authorКурмакова, Ірина Миколаївна-
dc.contributor.authorСиза, Ольга Іллівна-
dc.date.accessioned2021-01-19T16:21:49Z-
dc.date.available2021-01-19T16:21:49Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationКоролев О. О., Бондар О. С., Курмакова І. М., Сиза О. І. Вплив протонування на протикорозійні властивості полігетероатомних інгібіторів кислотної корозії сталі. Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii, 2020. No. 3. Р. 101-107.en_US
dc.identifier.urierpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/6815-
dc.description.abstractДосліджено вплив ступеня протонування молекули на ефективність інгібування кислотної корозії конструкційної сталі вторинними амінами з триазолоазепінме-тильним і арильним замісниками, що одержано шляхом взаємодії 7-метоксі-3,4,5,6-тетра-гідро-2Я-азепіну з гідразидами заміщених М-ариламінооцтових кислот. Квантово-хімічними розрахунками показано, що для вторинних амінів, які відрізнялися замісником (—Н, —Р, —СІ, —І) в пара- положенні бензольного кільця, форма існування молекул у розчині залежить від рН середовища. Вплив зазначеного фактора є суттєвим в межах рН від 0 до 3. Встановлено, що висока протикорозійна дія (>85% при концентрації 1 ммоль/л) забезпечується за умови переважання у суль-фатнокислому середовищі молекул протонованих за атомом азоту триазольного циклу. Це реалізується для всіх досліджених похідних в 0,1 М розчині сульфатної кислоти (рН 0,7) та для сполук з /шря-хлорфенільним та наро-йодфенільним замісником в 0,5 М (рН 0). За результатами поляризаційних вимірювань зроблено висновок, що найбільша ефективність інгібування (96,09% в 0,1 М Н28О4) сполуки з /шря-йодфенільним замісником пояснюється її специфічною адсорбцією з утворенням стабілізованого комплексу з перенесенням заряду від адсорбату на метал, що зумовлює утворення міцного захисного шару інгібітора на поверхні сталі. Захисний ефект знижується при збільшенні у розчинах кількості молекул протонованих за двома атомами азоту, що відбувається при збільшенні кислотності середовища, або непротонованих форм при збільшенні рН, що пояснюється ускладненням адсорбції досліджених вторинних амінів.en_US
dc.publisherVoprosy khimii i khimicheskoi tekhnologiien_US
dc.subjectвторинні аміниen_US
dc.subjectполігетероатомні інгібіториen_US
dc.subjectпротонуванняen_US
dc.subjectислотна корозіяen_US
dc.subjectконструкційна стальen_US
dc.titleВплив протонування на протикорозійні властивості полігетероатомних інгібіторів кислотної корозії сталіen_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.