Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/6815
Назва: Вплив протонування на протикорозійні властивості полігетероатомних інгібіторів кислотної корозії сталі
Автори: Королев, О. О.
Бондар, Олена Сергіївна
Курмакова, Ірина Миколаївна
Сиза, Ольга Іллівна
Ключові слова: вторинні аміни
полігетероатомні інгібітори
протонування
ислотна корозія
конструкційна сталь
Дата публікації: 2020
Видавництво: Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii
Бібліографічний опис: Королев О. О., Бондар О. С., Курмакова І. М., Сиза О. І. Вплив протонування на протикорозійні властивості полігетероатомних інгібіторів кислотної корозії сталі. Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii, 2020. No. 3. Р. 101-107.
Короткий огляд (реферат): Досліджено вплив ступеня протонування молекули на ефективність інгібування кислотної корозії конструкційної сталі вторинними амінами з триазолоазепінме-тильним і арильним замісниками, що одержано шляхом взаємодії 7-метоксі-3,4,5,6-тетра-гідро-2Я-азепіну з гідразидами заміщених М-ариламінооцтових кислот. Квантово-хімічними розрахунками показано, що для вторинних амінів, які відрізнялися замісником (—Н, —Р, —СІ, —І) в пара- положенні бензольного кільця, форма існування молекул у розчині залежить від рН середовища. Вплив зазначеного фактора є суттєвим в межах рН від 0 до 3. Встановлено, що висока протикорозійна дія (>85% при концентрації 1 ммоль/л) забезпечується за умови переважання у суль-фатнокислому середовищі молекул протонованих за атомом азоту триазольного циклу. Це реалізується для всіх досліджених похідних в 0,1 М розчині сульфатної кислоти (рН 0,7) та для сполук з /шря-хлорфенільним та наро-йодфенільним замісником в 0,5 М (рН 0). За результатами поляризаційних вимірювань зроблено висновок, що найбільша ефективність інгібування (96,09% в 0,1 М Н28О4) сполуки з /шря-йодфенільним замісником пояснюється її специфічною адсорбцією з утворенням стабілізованого комплексу з перенесенням заряду від адсорбату на метал, що зумовлює утворення міцного захисного шару інгібітора на поверхні сталі. Захисний ефект знижується при збільшенні у розчинах кількості молекул протонованих за двома атомами азоту, що відбувається при збільшенні кислотності середовища, або непротонованих форм при збільшенні рН, що пояснюється ускладненням адсорбції досліджених вторинних амінів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/6815
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.