Конфліктологічний вимір становлення ідентичності української нації

Abstract

Встановлено, що ідентичність виступає як «тимчасовий, відносний, незавершений продукт, що має онтологічний статус проекту або постулату». Відзначено, що розгляд процесу структуризації етнічності й становлення етнічної ідентичності вважається найбільш коректним з позицій принципу поліпарадигмальності. Етнічним конфліктам властиві всі закономірності соціальних і політичних конфліктів. Ефективне подолання конфліктної складової становлення нової ідентичності української нації пов’язують із формуванням системного базису для етносоціокультурного діалогу в Україні. Наголошується, що людина існує в соціальному просторі, наповненому культурними артефактами, які є цінністю для відповідних етнічних груп. Коли людина росте, її соціальний світ ніби розширюється. Водночас розширюється і ціннісний простір, у процес соціалізації індивіда включаються різні соціальні інститути, в тому числі й інститут соціалізації етнічної. Саме соціальні інститути пропонують ціннісно-нормативну базу для формування етнічної ідентичності.