«Тіні забутих предків» − повістевий шедевр Михайла Коцюбинського

Abstract

У цій статті запропоновано аналіз повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» через призму змісту й форми, зокрема синтезу художніх підсистем модернізму: імпресіонізму, неоромантизму, неонатуралізму й екзистенціалізму, доведено, що їхня взаємодія, перетікання однієї в іншу перетворили текст на художньо-естетичний феномен, на яскраве й оригінальне полімистецьке явище. Автор виявив нове бачення художнього образу світу як систему концептуальних ідей про людину. Письменник створив складний художній образ гуцульського субетносу, показав його у складних взаємовідношеннях із дійсністю: людини з природою, людини з мистецтвом, людини з громадою, людини з іншими людьми і з самою собою.