Методика навчання майбутніх філологів англійського діалогічного спілкування з використанням відеофонограми (автореферат)

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми навчання майбутніх філологів англійського діалогічного спілкування (ДС) з використанням відеофонограми. У розділі 1 досліджено теоретичні основи проблеми. Аналіз чинної Програми й наукової літератури та проведеного автором дисертації тестування в шести вищих навчальних закладах (ВНЗ) України показали недостатню сформованість у майбутніх філологів-студентів ІІІ курсу англомовної комунікативної компетенції. Розглянуто вербальні та невербальні компоненти ДС й виділено чотири групи невербальних компонентів – кінесичні, проксемічні, такесичні, використання фонацій. З 198 автентичних художніх фільмів (АХФ) відібрано найпоширеніші 63 жести та проведено їхню систематизацію. Вивчення АХФ дозволило дійти висновку про доцільність їх використання для формування англомовної комунікативної компетенції студентів у ДС. У розділі 2 дослідження представлено розроблену технологію навчання майбутніх філологів англійського ДС з використанням АХФ. Визначено критерії відбору АХФ та на їх основі відібрано 44 АХФ для навчання студентів ІІІ курсу ВНЗ. У результаті створення підсистеми умовно-комунікативних і комунікативних вправ та моделі циклу занять з використанням АХФ було зроблено висновок про доцільність її організації на базі цілісно-частково-цілісного підходу й поетапності з ієрархією вправ за трудністю: 1) соціокультурної та мовної орієнтації перед демонстрацією всього АХФ; 2) адаптивної рецепції під час перегляду АХФ з безпосередньою суміщеною постсемантизацією відібраних незнайомих мовних одиниць та невербальних засобів спілкування; 3) спеціального навчання слухової та візуальної рецепції на рівні фрагмента; 4) синхронної рецептивно-репродуктивної або рецептивно-продуктивної мовленнєвої діяльності під час демонстрації фрагмента АХФ; 5) рецептивно-репродуктивної або рецептивно-продуктивної мовленнєвої діяльності на цілісно-фрагментарній основі після перегляду фрагмента АХФ; 6) рецептивно-продуктивної мовленнєвої діяльності на основі змісту декількох фрагментів або всього АХФ. У розділі 3 описано експериментальну перевірку розробленої методики, яка засвідчила її об’єктивну ефективність. Експериментальне навчання з охопленням 40 студентів ІІІ курсу двох ВНЗ згідно зі створеними двома варіантами моделі циклу занять з різним співвідношенням часу для навчання вербальних і невербальних засобів спілкування 4:1 і 3:2, здійснене з використанням відеозапису ДС студентів, виявило перевагу другого варіанту. Надано методичні рекомендації щодо впровадження даної методики в навчальний процес у МВНЗ.