Порівняльний зворот чи підрядне порівняльне речення

Abstract

Одним з найбільш проблемних питань синтаксису є питання розмежування порівняльних зворотів і неповних підрядних порівняльних вчень. До сьогодні немає чітких критеріїв визначення граматичної природи цих синтаксичних конструкцій. Існують різні дефініції порівняльних зворотів. Одні вчені вважають, що порівняльний зворот де іменник у називному відмінку з залежними словами чи без них А.Г.Кващук/. Інші відзначають, що на відміну від підрядного речення порівняльний зворот передає не відносно закінчену думку, а окремі поняття, йому не властива предикативність, модальність та інтонаційна завершеність /Г.О.Козачук, С.б.Доломан/; порівняльні звороти можуть трансформуватися в інші синтаксичні конструкції, зокрема в орудний відмінок з порівняльним значенням /Г.О.Козачук, Л.С.Кадомцева/ тощо. Але жодне із цих визначень не є універсальним і не містить чітких критеріїв виділення порівняльних зворотів