Євреї України та Чернігівщини у революційних подіях 1917 р. (за матеріалами Чернігівської земської газети»)

Abstract

За часів нестабільної політичної ситуації, війни, що веде наша держава за відновлення своєї території, необхідності відстоювати свої кордони та повертати окуповані землі, нерідко лунають спекуляції з національного питання. Питання «євреїв в революції», що ніколи не втрачало своєї актуальності, безперечно буде в порядку денному при кожній спробі переосмислити власну історію, донести її до пересічного громадянина. Дискусії з цього питання не вщухали з часу самої революції 1917 р. При постановці проблеми «хто зробив революцію» постають такі імена більшовицьких лідерів як Лев Троцький (Бронштейн), Яків Свердлов, Лев Каменєв (Розенфельд), Григорій Зинов’єв (Радомисльський), Якуб Ганецький. Це тільки початок списку. Достатньо відома постать другого ешелону Якова Блюмкіна пов’язана з Чернігівщиною. Він «прославився» вбивством німецького посла Мірбаха та просив у більшовицького керівництва дати йому завдання вбити гетьмана Української держави Павла Скоропадського1. Інший виходець з Чернігівщини Яків Лівшиць у 1920 – 1921 рр. керував Чернігівською ЧК (надзвичайною комісією), у 1922 р. дослужився до посади заступника голови Головного політичного управління УРСР2. У своїх попередніх статтях ми згадували Неофіта Грінкрута, що був членом губернського ревтрибуналу у 1919 р.3