Шляхта Любецько-Лоєвського староства: проблеми політичного вибору та зміни правового статусу (XV-XVII ст.)

Abstract

Разом із домінуючими «центральними» елітами Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, як то магнатством, панством, князівською верхівкою, існували й регіональні елітарні дрібношляхетські спільноти. Як зазначав ще Михайло Грушевський, у Київському воєводстві основна маса цієї неповноправної шляхетської верстви була зосереджена біля трьох замків — правобережного Овруча, та лівобережних Остра та Любеча1. Схожа ситуація була і у Польщі, де околиці давніх міст-замків, відомих з ХІ-ХІІ ст., ставали центрами організації дрібної шляхти.