Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/5084
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКондратьєв, Ігор Вікторович-
dc.date.accessioned2020-09-16T12:29:11Z-
dc.date.available2020-09-16T12:29:11Z-
dc.date.issued2017-
dc.identifier.citationКондратьєв І.В. Лоєвське староство наприкінці ХVI – першій половині XVII ст. / Кондратьєв І.В. // Днепровский паром. Материалы научно-исследовательского полевого семинара «Культурно-исторический потенциал Восточного Полесья и перспективы развития регионального туризма» (11-12 августа 2016 г., г. Брагин). Международных историко-краеведческих чтений «Днепровский паром» (8-9 августа 2017 г., г. Лоев). – Минск: ОО «Белорусский зеленый крест», 2017. – С.70-74.en_US
dc.identifier.urierpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/5084-
dc.description.abstractЗа Люблінською унією 1569 р. територія Київського воєводства, до складу якого входило Любецьке староство, увійшла до складу Королівства Польського. У 1585 р. від Любецького староства було відокремлено Лоєвське, хоча воно і залишалося сателітним, а староста на Любеч та Лоєв призначався лише один. Першим старостою, хто обійняв обидві старостинські уряди – у старостві Любецькому та «новому… Лоєгорському», був О. Вишневецький [1, арк. 2 зв. – 5]. У 1571 р. пройшла перша королівська ревізія Любецького староства, а вже у першій половині ХVII ст. Любецьке та Лоєвське староства ревізувалися регулярно [2]. Матеріали королівських люстрацій дозволяють нам зробити спробу провести умовний кордон між Любецьким та Лоєвським староствами (див. рис. 1). Під час проведення королівської ревізії 1571 р. [3, S. 30] Любецьке староство нараховувало 16 замкових сіл (локалізації не піддається лише с. Кошони), з яких чотири (Лоєв, Мохов, Ісаковичі та Позноховичі) у 1685 р. увійшли до складу Лоєвського староства. У матеріалах ревізії 1615–1616 рр. згадано 17 замкових сіл Любецького замку та 8 – Лоєвського. З восьми лоєвських сіл лише села Абакуми, Каменка та Позноховичі знаходились на Лівобережжі, інші – на правому березі Дніпра.en_US
dc.publisherДнепровский паром. Материалы научно-исследовательского полевого семинара «Культурно-исторический потенциал Восточного Полесья и перспективы развития регионального туризма»en_US
dc.subjectЛоєвське староствоen_US
dc.subjectкінець ХVI – початок XVII ст.en_US
dc.subjectО. Вишневецькийen_US
dc.titleЛоєвське староство наприкінці ХVI – першій половині XVII ст.en_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Лоєвське староство наприкінці ХVI – першій половині XVII ст..pdf354.82 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.