Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/5060
Назва: Польська колонізація лівобережних староств Київського воєводства у першій половині ХVII ст.
Автори: Кондратьєв, Ігор Вікторович
Ключові слова: польська колонізація
Люблінська унія
Північне Лівобережжя
Київське воєводство
Дата публікації: 2016
Видавництво: Україна між Польщею та Росією: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 330-ї річниці Вічного миру (1686) і 350-ї річниці Андрусівського перемир’я (1667)
Бібліографічний опис: Кондратьєв І.В. Польська колонізація лівобережних староств Київського воєводства у першій половині ХVII ст. / Кондратьєв І.В. // Україна між Польщею та Росією: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 330-ї річниці Вічного миру (1686) і 350-ї річниці Андрусівського перемир’я (1667) (23 грудня 2016 р., м. Київ) / упоряд. Є. М. Луняк; Музей гетьманства. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2016. – С.31-39.
Короткий огляд (реферат): У середині – другій половині ХVII ст. в середовищі лівобережної української козацької старшини існували як так звані «пропольські», так і «промосковські» угрупування. Зазначимо, що політична культура українського козацтва багато у чому формувалося саме під польським впливом, адже із запровадженням реєстру розпочався тернистий шлях інкорпорації козаків до соціальних структур Речі Посполитої. Чимало представників як козацької старшини, так і простого козацтва, вийшли з дрібної та середньої української шляхти, мали досвід участі у сеймиках, входили до гербових братств, воювали в складі коронної армії з Московською державою. Водночас, чимало козаків – вихідців із шляхетської верстви, керувалися негативним досвідом – чисельними майновими конфліктами з польською адміністрацією та рядовою польською шляхтою, та були прихильниками промосковської політики. У подальшому саме цей позитивний чи негативний досвід, що поєднувався із специфікою політичної ситуації, й мотивував козацьку старшину до прийняття політичних рішень вибору зовнішньополітичного патронату. Звісно що велику роль тут відігравали особистий досвід та уподобання гетьманів і козацьких лідерів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/5060
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.