Євреї-орендарі Любеча напередодні Хмельниччини

Abstract

Невідомо, чи була у Любечі єврейська громада до середини ХVI ст., адже перша писемна згадка про любецьких євреїв припадає лише на останню чверть ХVI ст. 2 жовтня 1570 р. королем Сигізмундом ІІ Августом був наданий універсал любецьким євреям – «Вольности от мыт месту Любецкому, мещанам и жидам, которые в месте Любецком мешкают». Цікаво, що цей привілей був наданий вслід за королівським привілеєм 1 липня 1570 р., за яким любецьке міщанство та міське боярство звільнялося як від старих, так і від нових «мыт и поборов». На думку О. Грушевського, скасування мита було зумовлено потребами завезення продовольства до міста, адже «мiсцевi турботні умови не давали можливості поширювати сільське господарство». Практика звільнення єврейських громад від багатьох повинностей продовжувалась і за королювання Сигізмунда ІІІ, причому за ними залишився обов’язок сплачувати податок на оборону краю та брати участь в укріпленні та обороні міста при нападах.