Любецька волость наприкінці ХV – на початку XVI ст.

Abstract

Із приєднанням Чернігово-Сіверщини до Великого князівства Литовського прикордонне становище регіону змусило Литовську державу посилювати «українні» замки-міста, серед яких ключову роль відігравав старовинний Любецький замок. Це зумовило головну особливість розвитку міста, не стільки як центру торговельної та промислової діяльності, скільки як військової фортеці, котра б захищала край від татарських набігів. Держава перетворила Любеч у своєрідний центр військової організації регіону, зобов’язавши до військової служби різні категорії місцевого населення. Протягом другої половини XV - середини XVI ст. відбувалось оформлення цієї спільноти у повноцінну військовослужбову спільноту - служебну [1] шляхту Любецької волості.