Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/4508
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГаркуша, Сергій Васильович-
dc.date.accessioned2020-06-23T08:09:38Z-
dc.date.available2020-06-23T08:09:38Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationГаркуша С.В. Біомеханічний контроль техніки рухових дій студентів-важкоатлетів методом тензодинамометрії / Гаркуша С.В. // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт). – Чернігів : ЧНПУ, 2016. – Вип. 139. - Т. І. – С. 235 - 240.en_US
dc.identifier.urierpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/4508-
dc.description.abstractМета: застосування механо-електричних методів контролю технічної підготовленості студентів-важкоатлетів. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь студенти факультету фізичного виховання, які займаються важкою атлетикою. Тензодинамометричні дослідження проводились з метою вивчення кількісних параметрів біодинаміки виконання змагальних вправ студентів-спортсменів, що дозволяє виявити найважливіші силові компоненти технічних дій, від яких залежить результативність розв’язання основних рухових завдань важкоатлетів, а отже, і спортивний результат. Студенти виконували стоячи на тензодинамометричній платформі змагальні вправи – ривок і поштовх. Результати. У результаті проведених досліджень установлено, що кожна технічна дія (ривок та поштовх) має свою характерну біодинамічну та часову структуру залежно від кваліфікаційної категорії спортсменів. При виконанні на тензоплатформі ривка та поштовху важкоатлетами зареєстровано силові (динамічні) та часові характеристики опорних реакцій. У результаті порівняльного аналізу силових показників опорних взаємодій важкоатлетів при виконанні ривка та поштовху встановлено, що з підвищенням спортивної кваліфікації значення біомеханічних характеристик таких як: максимальна величина взаємодії студента з опорою відносно вертикальної осі (Fz max), максимальна величина взаємодії з опорою відносно сагітальної (Fх max) та фронтальної (Fу max) осей; максимальне значення вертикальних складових опорних реакцій (Fmax) (результуюча сила); відносна сила (Fmax/P), градієнт сили (GRAD) та імпульс сили, значно збільшуються. Висновки. Використання сучасних методів біомеханічного контролю дозволило встановити біодинамічну структуру основних технічних дій спортсменів різної спортивної кваліфікації, які характеризують рівень їх технічної підготовленості, та які можна вважати модельними для кожного рівня підготовленості. Отримані дані дозволяють адекватно аналізувати рівень технічної майстерності, розробляти педагогічні технології її вдосконалення і прогнозувати подальший ефективний розвиток.en_US
dc.publisherВісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченкаen_US
dc.subjectконтрольen_US
dc.subjectтехнікаen_US
dc.subjectтензодинамометріїen_US
dc.subjectстудент-важкоатлетen_US
dc.subjectструктураen_US
dc.subjectдинамікаen_US
dc.subjectхарактеристикиen_US
dc.titleБіомеханічний контроль техніки рухових дій студентів-важкоатлетів методом тензодинамометріїen_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.