Археологічні дослідження дитинця середньовічного Чернігова у 70 - на початку 90-х рр. XX ст.

Abstract

Археологічні дослідження одного з найдавніших міст України - Чернігова було започатковано архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря І. Галятовським у 70-х рр. XVII ст. Лише через 200 років було поновлено вивчення архітектурних та курганних старожитностей Чернігова представниками Імператорського Московського археологічного товариства (Д. Я. Самоквасов, М. О. Константинович, Т. В. Кибальчич). На початку XX ст. ці студії продовжили члени Чернігівської губернської вченої архівної комісії (П. М. Добровольський, А. В. Верзилов, Є. О. Корноухов) та співробітники Всеукраїнської археологічної комісії Української Академії наук (М .О. Макаренко та І. В. Моргилевський). У 40-60-х рр. в місії працювали спільні експедиції академічних Інститутів археології Москви та Києва (Б. О. Рибаков, П. Д. Барановський, Б. А. Богусевич, В. А. Холостенко, Д. І. Бліфельд) і водночас тривало формування нової генерації місцевих фахівців (І. І. Єдомаха, М. А. Попудренко). Новий етап археологічних досліджень у Чернігові розпочався у 70-х рр., коли масштаби розкопок, які здійснювались здебільшого місцевими науковцями, помітно зросли.