Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/4058
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЯсновська, Людмила Василівна-
dc.date.accessioned2020-05-15T19:32:11Z-
dc.date.available2020-05-15T19:32:11Z-
dc.date.issued2002-
dc.identifier.citationЯсновська Л. В. Невдала спроба. Сіверянський літопис. Чернігів, 2002. № 5. С. 75–80.en_US
dc.identifier.urierpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/4058-
dc.description.abstractПідвищений інтерес до виявлення та вивчення старожитностей у першій половині XIX ст. пов'язаний з політикою Миколи І, який видав ряд указів та розпоряджень, що сприяли упорядкуванню системи збереження пам’яток архітектури, археології та історії1. Саме в цей період в Україні виникають перші наукові товариства та музеї старожитностей у Керчі, Одесі та Харкові. Ідея створення науково-громадської установи в Україні з метою виявлення, збереження, вивчення та охорони пам'яток давнини виникла і в київської громадськості. За ініціативою митрополита Київського та Галицького Євгенія (Болховітінова) та ректора Київського університету М.О.Максимовича для вивчення і виявлення пам’яток археології при Київському навчальному окрузі у грудні 1835 р. був створений Тимчасовий комітет пошуку старожитностей Києва. В його роботі брали участь професори Київського університету - М.О.Максимович, В.Ф.Цих, С.Ф.Зенович, І.М.Данилович, С.М.Ортанський, історик-археолог М.Ф.Берлінський та аматори-археологи.en_US
dc.publisherСiверянський лiтописen_US
dc.subjectстрожитностіen_US
dc.subjectперша половина XIX ст.en_US
dc.subjectнаукові товаристваen_US
dc.subjectмузейen_US
dc.titleНевдала спробаen_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:Авторські публікації дослідників

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ясновс_ка_АннeнковНевдала_спроба.pdf5.99 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.