Вишивка та гаптування Чернігова другої половини XVII–початку XVIII століть

Abstract

Метою статті постає висвітлення особливостей вишивки шовком та образотворчого гаптування на прикладі творів чернігівського мистецького осередку у другій половині ХVІІ–початку ХVІІІ ст. Методологія дослідження спирається на системний підхід і, завдяки конкретно-проблемному та історичному методам, цілком відповідає завданням дослідження, які логічно з’являються відповідно до мети. Наукова новизна. Аналіз наукової літератури засвідчив, що вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ–початку ХVІІІ ст. не були предметом спеціального дослідження. Розглядаються призначення і функції виробів з Чернігова вказаного періоду, їх поширення та матеріали і техніки виготовлення. Аналізуються окремі твори, проводиться зіставлення їх з тогочасними зразками української графіки й живопису. Висновки. У другій половині ХVІІ–початку ХVІІІ ст. Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування. Видатні твори чернігівських майстринь–це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Актуалізована джерельна база, яку складають переважно оригінальні твори чернігівських майстрів, описи майна та духовні заповіти представників козацької еліти стали достатніми для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження. Встановлено, що уже в часи Київської Русі вишивка і гаптування існували як самостійний вид мистецтва і набули поширення. Саме декоративне мистецтво того часу стало тією базою, на якій сформувалось і набуло розвитку образотворче шитво наступних століть.