Типи навчальних проблемних ситуацій на уроках історії

Abstract

Аналіз навчальної програми з історії для основної школи, ухваленої в 2015 р., свідчить про розвантаження її змісту шляхом формування уточненого переліку вимог до навчальних досягнень учнів, зосереджених на ключових подіях та процесах відповідної епохи, збалансованої структури всіх навчальних курсів. У новій Програмі компонування навчального матеріалу здійснено за проблемно-тематичними блоками – згрупованими однорідними за змістом фактами, поняттями та судженнями, що характеризують у хронологічній послідовності основні аспекти та тенденції суспільного життя людей певного регіону у визначений період [1, с. 6]. Це засвідчує те, що проблемне навчання історії на уроці набуває дедалі більшого поширення, оскільки воно формує в дітей вміння мислити, висловлювати власну думку, давати власну інтерпретацію суті історичних фактів, робити власні висновки, а не сліпо повторювати кимось написане чи висловлене. За проблемного викладу історичний матеріал висвітлюється так, щоб викликати самостійну пізнавальну діяльність учнів, забезпечивши їх активну цілеспрямовану увагу, сприйняття, запам’ятовування тощо. Вчитель ставить учнів перед необхідністю розв’язати нове, невідоме питання. Про нього він лише повідомляє на уроці, а учні самі повинні розібратися в суті явища й зробити належні висновки, користуючись при цьому набутими раніше знаннями, застосовуючи свій життєвий досвід, уміння й навички.