Роль правоохоронних органів у врегулюванні відносин між відрубниками та общинниками в процесі здійснення на Чернігівщині столипінської аграрної реформи (1907–1916 рр.)

Abstract

Процес руйнування общини в роки реалізації столипінської аграрної реформи мав своїм наслідком утворення чисельної групи заможних селян-одноосібників. Однак в межах соціально неоднорідного селянства існували прошарки, які вороже ставились до столипінських перетворень. Зрозуміло, що психологія й спосіб життя селян негайно й автоматично змінитися не могли [16, с. 70]. Нових хуторян народ називав не фермерами, а «кулаками» й «мироїдами», тобто тими, хто забирав землю в «миру», тобто общини, і тримав її в своєму «кулаці» [15, с. 153]. Дослідники Ф. Лось і О. Михайлюк, підкреслюючи далеко не безхмарні відносини між заможними й бідними селянами в роки столипінської аграрної реформи, називали конфлікти між ними «соціальною війною на селі» [12, с. 193]. Ця «війна» проявлялася в погромах садиб, самовільних захопленнях земель і майна, самовільних випасах та підпалах у господарствах новостворених хуторян.