«Інноваційний бум» у сучасному українському суспільно-політичному дискурсі

Abstract

Динаміка словникового складу мови зумовлюється переважно екстралінгвістичними чинниками – суспільно-політичними зрушеннями, науковими відкриттями, технічним прогресом тощо. Кожна знакова епоха залишає по собі своєрідний словник мовних артефактів, або слів-свідків і фразеологічних виразів, за якими вона й стає впізнаваною. Водночас мова не тільки «обслуговує» потреби часу, а й впливає на формування світогляду, національної свідомості, а самі новотвори через їх високий оцінний потенціал дають можливість простежити цей процес у дії. Виокремимо найбільш характерні тенденції інноваційних процесів, що властиві сучасному українському суспільно-політичному дискурсу. Одним із найважливіших суспільних явищ періоду Незалежності, що відобразилося в мові, стало так зване відрадянщення, десакралізація радянських ідеологем та їх пасивізація. Ще одним характерним явищем лексичних зрушень є повернення до власних джерел, тобто питомої лексики, та реалізація словотвірного потенціалу мови на національній основі. Аналіз сучасного українського суспільно-політичного дискурсу засвідчив суттєві інноваційні процеси: декомунізацію, відродження питомої лексики, поповнення номінаційного корпусу мови, активізацію мовностилістичних потенцій української мови, що, безумовно, є особливо важливим з огляду на її функціонування в статусі державної мови незалежної України.