Радянська сміхова культура як форма моральнісного протистояння тоталітаризму

Abstract

В статті досліджуються різні рівні контрарних відносин тоталітарної моралі та моральнісних сенсожиттєвих настанов в межах сміхової культури. Антропоцентричний та християнський гуманізм сміхової культури протистоять класовому підходу; офіційна мораль заперечується через моральнісну позицію людей; індивідуалізм стверджується на противагу конформістського колективізму та етатизму; прагнення до самоствердження через творчість постає проти косності тоталітарного дискурсу; критична налаштованість запобігає ідеологічній мрійливості; елементи сентименталізму пом’якшують неопросвітницьку раціональність ідеології; інтелектуальний сміх протистоїть «ідеологічному куражу»; безвідповідальность сміху виявляється своєрідною протиотрутою щодо системи тотальної провини перед державою тощо. Крім того, сміх виступає проти страху, сприяє формуванню щирих почуттів на противагу відчужених відносин недовіри та підозри, а суб’єкт – суб’єктні відносини в межах сміхової культури являються прообразами людських спільнот в межах громадянського суспільства.