Антитоталітарний дискурс радянського та польського політичного анекдоту 70 – 80-х рр. ХХ ст. (компаративний аналіз)

Abstract

Авторка вважає, що антитоталітарний дискурс сміхової культури в СРСР та ПНР було наповнено специфічним змістом в наслідок наступних чинників: 1) більш суттєвої сакралізації ідеології в СРСР в наслідок якої навіть в межах політичного анекдоту залишалися постаті, що практично не зазнали десакралізації (наприклад, образ Леніна); 2) наявності у межах сміхової культури ПНР опозиції релігійного та псевдо-сакрального; 3) більшої статичності ідеологічної сфери у ПНР; 4) меншої свободи слова у СРСР; 5) космополітичного змісту сміхової культури СРСР та 6) яскраво вираженої національної самоідентифікації людини в межах польської сміхової культури.