Іспанські освітянки – у витоків модерної соціальної педагогіки

Abstract

На основі системного аналізу педагогічних творів, публікацій, дискурсів освітян Королівства Іспанія на межі ХІХ–ХХ століть установлено, що вирішальне значення в оформленні й розвитку іспанської модерної соціальної педагогіки мали кілька постатей, серед яких – і жіночі. У статті наведено дані про чотирьох іспанських просвітительок, котрі найраніше і наймасштабніше посприяли становленню модерної соціальної педагогіки у Королівстві. Показано, що у публіцистичних працях Консепсьон Ареналь, виданих у 1880–1890-х роках, особливо у книзі «Просвітництво народу» (Мадрид, 1881), було обґрунтовано соціально-педагогічну ідею про зв’язок народної освіти і «соціального питання». З’ясовано, що у лекційних дискурсах Марії Луенго у 1900-х роках, передовсім у лекційному виступі на тему «Соціальна педагогіка» у Малазькому Товаристві наук 1902 року, здійснювався аналіз призначення, предмета й специфіки соціальної педагогіки. Пояснено, що у багатьох педагогічних творах і дискурсах на численних педагогічних конгресах Марії Карбонель упродовж 1890–1920-х років, зокрема у лекційному виступі «Соціальна педагогіка. Знання. Наука та життя» у Валенсійському атенеї у квітні 1913 року, було окреслено актуальну соціально-педагогічну проблематику. Констатовано, що важливе значення у розвитку іспанської модерної соціальної педагогіки мали публікації і лекції Марії де Маесту у 1910–1920-х роках.