Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13099
Назва: Результати емпіричного дослідження взаємозв’язку стресостійкості та задоволеності життям здобувачів вищої освіти в умовах невизначеності
Автори: Мірошник, Ірина Василівна
Ключові слова: стресостійкість
задоволеність життям
здобувачі вищої освіти
психологічне благополуччя
невизначеність
студентська молодь
кореляційний аналіз
адаптація
суб’єктивне благополуччя
освітнє середовище
Дата публікації: 2026
Видавництво: Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
Бібліографічний опис: Мірошник І. Результати емпіричного дослідження взаємозв’язку стресостійкості та задоволеності життям здобувачів вищої освіти в умовах невизначеності. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. / Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка ; голов. ред. М. О. Носко. Чернігів : НУЧК, 2026. Вип. 37 (193). С. 257-264.
Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає в емпіричному дослідженні взаємозв’язку між стресостійкістю здобувачів вищої освіти та їхньою задоволеністю життям в умовах невизначеності. Методологія дослідження. Для реалізації поставленої мети дослідження було використано комплекс взаємодоповнювальних емпіричних і математико-статистичних методів: збір соціодемографічних даних респондентів (стать, вік, курс навчання, спеціальність) здійснювався за допомогою авторської анкети; для визначення рівня стресостійкості здобувачів вищої освіти застосовано тест «Стійкість до стресу» (С.Д. Максименко, Л.М. Карамушка, Т.В. Зайчикова), а для дослідження рівня задоволеності життям використано україномовну версію опитувальника «Шкала задоволеності життям» (Satisfaction with Life Scale, SWLS) у адаптації А.В. Стаднік та Ю.Б. Мельник. Усі діагностичні методики були представлені респондентам у форматі Google-форми; обробка та аналіз результатів дослідження здійснювалися із застосуванням методів математичної статистики: для первинної статистичної обробки даних використовувалися методи описової статистики (обчислення середніх значень та кількісних показників), а для вторинного статистичного аналізу застосовано параметричний кореляційний аналіз за коефіцієнтом Пірсона.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/13099
Розташовується у зібраннях:Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка : науковий журнал



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.