Іспанський лекційний дискурс про соціальну педагогіку у 1910-х роках: розстановка акцентів

Abstract

Упроваджений у травні 1844 року німецьким освітянином Карлом Магером (Karl Mager) у “Педагогічному огляді” у статті з рецензією на книгу “Школа та життя” (Фрідберг, 1842) Вільгельма Куртмана (Wilhelm Curtmann) [1], концепт “соціальна педагогіка” поширився в Іспанії від 1880-х років. На початку ХХ століття віховим у становленні соціальної педагогіки як новітнього наукового напряму став лекційний виступ очільниці жіночої учительської вищої школи Марії Луенго (Maria Luengo de la Figuera) на зібранні Товариства наук у Малазі 1902 року на тему “Соціальна педагогіка” [2]. Педагогиня констатувала: “Отже, існує політична педагогіка, властива державному діячеві або урядовому чиновнику; медична, гігієнічна, пенітенціарна, материнська, народна шкільна або професійна, літературна, художня педагогіка тощо. Сукупність цих та деяких інших спеціальних визначень конституюють соціальну педагогіку, науку про виховання усіх усіма” [2, с. 9–10].