Виклики усної історії: розвиток емоційної стійкості студентів при роботі з наративами російсько-української війни

Abstract

У статті розглядається проблема професійної підготовки майбутніх учителів історії в умовах трансформації історичного знання в площину так званої «живої історії», пов’язаної з наративами російсько-української війни. Акцент зроблено на необхідності інтеграції психолого-педагогічного супроводу в освітній процес історичних спеціальностей, зважаючи на зростання ризиків вторинної травматизації, емпатійної втоми та емоційного вигорання студентів під час роботи з усними свідченнями воєнного часу. Обґрунтовується теза, що робота з травматичними джерелами потребує не лише фахової джерелознавчої та методичної підготовки, а й сформованої емоційної стійкості як ключової професійної компетентності педагога.