Дослідник давньоруських старожитностей Подесення (до 70-річчя від дня народження О. П. Моці).

Abstract

чернігово-Сіверська земля відіграла визначну роль в історії Давньоруської держави, що зумовило стійкий інтерес фахівців до археологічних старожитностей краю. в історії археологічних досліджень чернігівського Подесення виділяють п’ять етапів (Ясновська 1996, с. 115— 117). Початок систематичних досліджень старожитностей чернігівського Подесення пов’язано з іменем Д. Я. Самоквасова (1870-ті рр.), а наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. роботи продовжили в. Б. Антонович, М. Ю. Бранденбург, С. А. Гатцук, П. М. Добровольський, М. О. Макаренко, П. І. Смолічев. Новий, етап охоплює другу половину 1940—50-ті рр., коли численні експедиції Інститутів археології АН СРСР та УРСР проводили суцільні археологічні обстеження і стаціонарні розкопки на теренах чернігівщини під керівництвом в. А. Богусевича, Д. І. Бліфельда, в. К. Гончарова, І. І. єдомахи, Ф. Б. Копилова, О. О. Попка, Б. О. Рибакова, М. в. Холостенка, С. С. Ширинського та інших.