Прагнення іспанських педагогів до “просвітницького регенераціонізму” (за матеріалами мадридської преси 1900–1901 років)

Abstract

Подолання “загальнонаціональної катастрофи” 1898 року, розв’язання “проблеми Іспанії” уявлялися іспанським мислителям на початку нового ХХ століття можливими за умови консолідації усього суспільства навколо ідеї “національного регенераціонізму”. У регенераціоністському дискурсі іспанських інтелектуалів стосовно засобів оновлення Іспанії перше місце відводилося освітньому фактору, адже рівень неграмотності населення у країні був найвищим у Європі. На шпальтах численних мадридських періодичних видань з’являлися статті й замітки про “просвітницький регенераціонізм”, що засвідчувало інтенсифікацію реформаторського інтелектуального руху в 1900-х роках.