Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/11218
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДейкун, Микола Петрович-
dc.date.accessioned2025-06-24T07:56:59Z-
dc.date.available2025-06-24T07:56:59Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationДейкун М. Проблеми і перспективи підготовки фахівців з громадського здоров’я та їх працевлаштування. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка / Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка ; голов. ред. М. О. Носко. Чернігів : НУЧК, 2025. Вип. 31 (187) С. 221-228.en_US
dc.identifier.urierpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/11218-
dc.description.abstractУ статті представлені проблеми підготовки кадрів для системи громадського здоров’я в сучасних умовах та обґрунтовано необхідність застосування, в цьому процесі, теорії і практики сфери громадського здоров’я. Доведено, що в процесі створення ефективно діючої системи громадського здоров’я потрібно формувати систему підготовки фахівців багатьох фахів необхідних для комплектації, з позиції причинно наслідкового обґрунтування, міждисциплінарної команди адекватного реагування на виклики громадського здоров’я. Мета дослідження – обґрунтування необхідності удосконалення системи підготовки фахівців з громадського здоров’я. Методологія. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує історико-аналітичний, порівняльний та системний методи. Історико-аналітичний метод дозволив простежити етапи становлення кадрової політики в аграрній сфері України, зокрема в системі Мінагрополітики, з урахуванням соціально-економічних і політичних трансформацій. Порівняльний аналіз дав змогу зіставити підходи до кадрового забезпечення в різні періоди, виявити ефективні практики та недоліки. Системний підхід був використаний для всебічного розгляду кадрового потенціалу як ключового ресурсу сталого розвитку аграрного сектору, що враховує взаємозв’язок управлінських, освітніх та організаційних аспектів. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі формування та трансформації кадрового потенціалу в системі Мінагрополітики України в контексті модернізаційних процесів в аграрному секторі. Уперше систематизовано підходи до формування професійної компетентності кадрів у галузі аграрного управління з урахуванням сучасних викликів. Окрему увагу приділено ролі освітніх закладів у забезпеченні кадрового ресурсу, що раніше не розглядалося як цілісна система у зв’язку з державною аграрною політикою. Встановлено ключові чинники, що впливають на ефективність кадрової політики, зокрема нормативноправові, організаційні та соціально-економічні аспекти. Висновки. Підготовка фахівців із громадського здоров’я є стратегічно важливим кроком для зміцнення системи охорони здоров’я України. Це дозволить не лише ефективніше реагувати на сучасні виклики, але й створити основу для довгострокового поліпшення здоров’я населення. Інвестиції в цю сферу забезпечать стійкість і розвиток країни в умовах соціальних, екологічних та політичних змін. Аналіз ситуації свідчить, що підготовка кадрів для системи громадського здоров’я в Україні ведеться недостатньо і безсистемно. Враховуючи, що проблема здоров’я людини надзвичайно складна і багатофакторна категорія тому, відповідно, система підготовки фахівців з громадського здоров’я повинна будуватися таким чином щоб вони були обізнані у всіх сферах життєдіяльності людини та чинниках, які впливають та формують здоров’я людини, її способі життя і здатних працювати на міжнародному, національному, регіональному рівнях та на рівні місцевого самоврядування, а також на глобальному, галузевому та міжгалузевому рівнях, секторальному та міжсекторальному рівнях, застосовувати міждисциплінарний підхід, з метою забезпечення високої якості послуг для захисту здоров’я населення, тощо. Програми підготовки кадрів для системи громадського здоров’я повинна базуватися на основі теорії систем та системному підході до проблем здоров’я, вимогах сучасного менеджменту. Фахівці із громадського здоров’я повинні оволодіти методами моніторингу і контролю за поширенням неінфекційних та інфекційних захворювань та аналізу стану здоров’я популяції, методологією розробки профілактичних програм, з врахуванням причинно наслідкового обґрунтування, з метою покращення здоров’я населення.en_US
dc.publisherВісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченкаen_US
dc.subjectгромадське здоров’яen_US
dc.subjectфахівці з громадського здоров’яen_US
dc.subjectмагістриen_US
dc.subjectбакалавриen_US
dc.subjectпрофілактика захворюваньen_US
dc.subjectсистеми громадського здоров’яen_US
dc.subjectстратегії профілактикиen_US
dc.subjectнеінфекційні та інфекційні захворюванняen_US
dc.subjectзбереження здоров’яen_US
dc.subjectзміцнення здоров’яen_US
dc.titleПроблеми і перспективи підготовки фахівців з громадського здоров’я та їх працевлаштуванняen_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка : науковий журнал



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.