Дитинознавство як педагогічний феномен: дефініційний аналіз

Abstract

Мета статті – аналіз змісту понять «дитина», «дитинство», «дитинознавство», що становлять поняттєво-категоріальний апарат дослідження дитинознавства як науково-практичної галузі та педагогічного феномену. Методологія дослідження. Методологічним підґрунтям дослідження, що стало основою статті, є праці українських науковців, присвячені проблемі розвитку дитинознавства в теорії та практиці педагогіки. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові методи (метод теоретичного аналізу історико-педагогічної, педагогічної та психологічної літератури; методи систематизації, класифікації, аналізу й синтезу наукових джерел; метод узагальнення інформаційних матеріалів) і спеціальні історикопедагогічні методи (наративний та герменевтичний). Наукова новизна. У статті узагальнено погляди українських науковців на характеристику таких педагогічних категорій «дитина», «дитинство», «дитинознавство». На основі аналізу наукових праць запропоновано авторське визначення поняття «дитинознавство». У статті доведено, що дитинознавство як науково-практична галузь є педагогічним феноменом. Висновки. Отже, поняттєво-категорійний апарат дослідження розвитку дитинознавства становить систему взаємозалежних понять і категорій (дитина, дитинство, дитинознавство та похідні від них), необхідних для пізнання окресленого феномена в сучасній освіті та історико-педагогічній ретроспективі. Дефініційний аналіз дитинознавства є важливим для утвердження в освіті принципу дитиноцентризму як провідної ідеї в організації та діяльності Нової української школи. Подальшого поглибленого дослідження, на нашу думку, потребують різні етапи розвитку дитинознавства крізь призму ідей української та зарубіжної педагогіки та їхнього втілення у практичній площині.