Підготовка фахівців громадського здоров’я: інтеграція епігенетичних знань у професійну освіту та практику

Abstract

Епігенетичні механізми відіграють ключову роль у розвитку хронічних захворювань, що підкреслює необхідність їх врахування у програмах громадського здоров’я. Вплив факторів довкілля, способу життя та харчування на епігенетичний статус людини відкриває нові можливості для ранньої діагностики та профілактики хвороб. Епігенетичні біомаркери можуть бути використані для індивідуалізації підходів до профілактики та лікування захворювань. Інтеграція епігенетичних підходів у громадське здоров’я сприятиме зниженню поширеності хронічних хвороб та покращенню здоров’я населення. Розвиток епігенетичних досліджень дозволяє прогнозувати ефективність медичних та профілактичних заходів.