Особливості психологічного благополуччя у осіб з різним рівнем толерантності

Abstract

Проблема психологічного благополуччя особистості є фундаментальною в психології, тому зацікавленість нею спостерігається протягом всієї історії психологічної науки. Традиційно психологічне благополуччя розглядалося через протидію психологічному нездужанню та неблагополуччю. Разом з тим на межі ХХ і ХХІ ст. під впливом активно розвиваючого екзистенціального-феноменологічного підходу до особистості формувалося уявлення про недостатність медичної моделі психологічного благополуччя. В цей період потреба виходу за межі дихотомії «здоров’я – хвороба» і звернення дослідників до позитивних аспектів функціонування особистості обумовили актуальність дослідження даного феномену в його взаємозв’язку з різноманітними сторонами людського буття.