Праці Ф. Бєльського(1890 – 1952) як джерело вивчення історії музейної педагогіки

Abstract

Фома Антонович Бєльський (1890 – 1952) – відомий педагог, науковець і практик, який стояв біля витоків української музейної педагогіки, «яскрава особистість у педагогічній науці першої половини ХХ ст.» [2, с. 3]. Його життя та діяльність відбувалися у контексті радянських перетворень в Україні та інших республіках і були пов’язані з долею радянської науки та освіти, оскільки Ф. Бєльський став дієвим учасником процесу становлення та розвитку радянської педагогіки. Упродовж двох десятиліть (20-ті – початок 40-х років ХХ ст.) він працював у Донецькому інституті народної освіти, Херсонському інституті народної освіти, Черкаському інституті соціального виховання, Чернігівському педагогічному інституті.